Прапор Франції

Структура пенсійної системи Франції є досить складною, оскільки в країні існує близько 1000Франція

 базових та 300 додаткових режимів виплати пенсій. При цьому групуються режими за способом фінансування пенсійних виплат. Так, фінансування може відбуватись в загальному режимі. У цьому випадку для найманих працівників промисловості, сільського господарства основний розмір пенсії формується за рахунок внесків підприємців, які складають в середньому 8,2% від виплаченої заробітної плати. далі...


У Великобританії поширені індивідуальні пенсійні програми, які характеризуються здійсненням

Великобританіягромадянами індивідуальних накопичень через установи банків чи страхові компанії. Хоча індивідуальні пенсійні програми мають добровільний характер, участь у них стає обов'язковою у разі відмови від державних додаткових програм чи програм компаній.

Програми компаній у Великобританії ідентичні американським приватним накопичувальним програмам. Накопичення коштів здійснюється через спеціальні пенсійні фонди, які створюються компаніями. З цього приводу існує таке поняття як англо-американський тип пенсійного страхування. далі...


Прапор Німеччини

У Німеччині існує система 3-х рівнів. Перший рівень являє собою інтеграцію 4-х окремих обов'язкових систем, які включають:Німеччина

   обов'язкове пенсійне страхування для робітників і службовців, а також для деяких категорій самозайнятого населення;

   пенсійне забезпечення чиновників;

   допомога по старості для фермерів та членів їхніх сімей;

   пенсійне забезпечення за професійними групами (лікарі, адвокати, архітектори тощо).

Страхові внески до першого рівня складають 19,2%. Особи, що працюють за наймом, сплачують половину цього внеску. далі...


В Австралії існує система обмежень рівня пенсійного забезпечення, який залежить від поточного

Австраліядоходу та наявності власності у застрахованої особи. 70% австралійців отримують пенсію максимального розміру. Однак решті громадян пенсію знижують з урахуванням величини їхніх доходів. Для того, щоб захистити таких громадян, у країні запроваджена система професійного пенсійного страхування, якою охоплено 90% працівників.

Реформування системи пенсійного страхування відбулося в 1992 році. Кожний працівник і роботодавець зобов'язані відраховувати внески в будь-який із приватних пенсійних фондів. далі...


У США існують дві принципово різні пенсійні системи: приватна накопичувальна та державна

перерозподільна.

Приватні пенсійні фонди створюються окремими корпораціями. Накопичені кошти є джерелом для інвестицій в економіку. На приватні пенсійні фонди в США припадає майже п'ята частина всіх фінансових активів країни. Працівники зацікавлені зберігати безперервний стаж протягом тривалого часу (не менше 5 років), оскільки за кожен рік стажу пенсія збільшується на певний фіксований відсоток від заробітку. Пропрацювавши безперервно в одній компанії все трудове життя, можна отримати додаткову пенсію у розмірі половини свого заробітку. далі...


Реформована пенсійна система Польщі має символічну назву "Гарантії завдяки різноманітності".

Почала вона діяти в 1999 році. Система має багаторівневий характер і включає наступні складові:

    солідарна система, яка базується   на  визначених   розмірах пенсійних внесків;

    обов'язкова накопичувальна система з визначеним розміром внесків (9% заробітної плати); система індивідуальних пенсійних планів (рахунків). далі...


У Швеці реформування розпочалося в 1994 році. Ця система є багаторівневою.

Перший рівень - обов'язковий у вигляді розподільчої складової системи (солідарна пенсійна система).

Другий рівень - обов'язкова накопичувальна система.

Третій рівень - добровільний, у вигляді професійних та індивідуальних пенсійних механізмів зберігання.

З розподільної системи, пенсійні внески до якої складали 18,5%, вилучаються кошти на користь накопичувальної системи у розмірі 2%, які спрямовуються на спеціальний рахунок резерву страхових внесків. Пенсійний вік для чоловіків і для жінок дорівнює 65 рокам, хоча деякі можуть отримувати часткову пенсію з 60 років.  далі...


За матеріалами журналу "Вісник Пенсійного фонду України", 2004 – 2005 р.